Зварювальні електроди АНО-4 Бадм, АНО-21 Патон, АНО-36 Моноліт

    Електрод (від електро... та грецького hodos — шлях^[1]) — це електричний провідник, що має електронну провідність (провідник 1-го роду) і наявний у контакті з іонним провідником — електролітом (іонною рідиною, іонізованим газом, твердим електролітом).

 Найважливішою характеристикою електродів є електродний потенціал, що встановлюється на кордоні електрод/електроліт.

 Застосування

В електроніці електрод — це провідник, за допомогою якого частина електричного ланцюга, що утворюється дротами (Доріжками), з'єднується з частиною ланцюга, що проходить у неметалевому середовищі.

В електрохімії — це частина електрохімічної системи, що містить в собі провідник і навколишній його раствор (например, водневий електрод, хлорсрібний електрод, електрод порівняння, скляний електрод). Системи двох різних електродів можуть використовуватися як хімічні джерела струму, а під час пропускання через такі системи постійного струму — як електролізерів.

З інших сфер використання можна назвати зварювальний електрод, печений електрод, електрод у електроенцефалографії.